Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що готовий обговорювати можливі зміни у програмі "800"+. Це стосується як українців, так і інших категорій, які отримують допомогу, але не завжди її потребують.
Про це пише РБК-Україна із посиланням на заяву Навроцького в інтерв’ю телеканалу Polsat.
Чи скасують українцям допомогу "800+"
Глава польської держави підкреслив, що будь-які зміни мають базуватися на чіткій стратегії, а не бути ситуативними рішеннями.
"Польська демографічна політика повинна впроваджуватися планово та логічно", - наголосив Навроцький.
Поки активно обговорюється пропозиція PSL: виплати 800+ залишати лише працюючим батькам або опікунам. Інші категорії отримуватимуть соціальну допомогу поза цією програмою.
Лідер партії Владислав Косіняк-Камиш зазначає, що "працюючі люди мають бути стратегією номер один" для Польщі.
Опитування показало: 54,4% поляків підтримують цю ініціативу, 26,5% хочуть залишити програму без змін, а 19,2% не визначилися.
Деталі програми "800+"
Допомогу "800+" у Польщі призначають сім’ям із дітьми, у тому числі й українським біженцям. Основна мета програми - підтримати батьків і опікунів у вихованні дітей.
За чинними правилами:
- батьки або опікуни дітей отримують виплату на дитину (до 18 років) щомісяця;
- розмір допомоги - 800 злотих на дитину (9 тисяч гривень).
З 1 червня 2025 року в Польщі набули чинності нові правила щодо програми "800+" для українських біженців. Тепер, щоб отримати це соціальне забезпечення, дитина повинна обов'язково відвідувати польську школу або дитячий садок. Виняток становлять лише ті діти, які навчаються вдома.
Додамо, що скасування цієї допомоги для деяких українських біженців може призвести до погіршення їхнього фінансового становища, що може змусити їх повернутись додому.
Читайте також про те, що уряд Фінляндії розглядає ініціативу Міністра фінансів Ріїкки Пурри щодо скасування фінансової компенсації муніципалітетам, які покривають витрати на інтеграцію біженців і шукачів притулку.
Раніше ми писали про те, що частка українців, які хочуть повернутись із-за кордону, цього року зросла до 64% - порівняно з 55% у 2024-му. Водночас цей показник все ще нижчий, ніж у 2023 році, коли намір повернення висловлювали 75% опитаних.
