Законопроект №13646, який ухвалила Верховна Рада 25 лютого, змінює механізм виплати родичам зниклих безвісти захисників у разі визнання їх загибелі. Нововведення обурило сім’ї військових – вони закликають президента накласти вето на закон.
РБК-Україна розбиралося, що насправді зміниться і чи не порушують нові умови виплат права родичів безвісти зниклих захисників.
Читайте також: Робота, відпустки та виплати: Рада ухвалила законопроект про соцзахист військових
Головне:
- Суть змін: Держава запроваджує граничну суму виплат не менше 15 мільйонів гривень, щоб забезпечити справедливість для кожної родини зниклих та загиблих воїнів;
- Позиція Міноборони: Мета – забезпечення справедливості та рівності між родинами загиблих та зниклих.
- Позиція родичів: Закон звужує права родин, які вже мають статус зниклих, і діє "заднім числом".
- Ризики: Юристи вбачають ризик неконституційності та прогнозують судові спори.
Що зміниться у механізмі виплат родичам зниклих безвісти
Щоб новий закон 13646 вступив у дію, його ще має підписати президент Володимр Зеленський.
Станом на сьогодні:
- зниклим безвісти військовослужбовцям щомісяця нараховується грошове забезпечення (не менше 120 тисяч гривень), половина з якого отримує його родина та у разі визнання його загиблим родина також отримує додатково ОГД у розмірі 15 млн грн.;
- родини загиблих військовослужбовців отримують одноразову грошову допомогу (ОГД) у розмірі 15 млн грн відповідно до постанов Кабінету Міністрів України та профільного законодавства.
Тобто йдеться про різні за природою виплати:
- у випадку безвісти зниклого – це тимчасова соціальна гарантія до встановлення статусу;
- у випадку загиблого – це компенсаційна одноразова допомога у зв’язку зі смертю.
Законороект 13646 планує змінити механізм виплати ОГД родинам зниклих захисників – їм доплачуватимуть різницю, щоб загальна сума вийшла 15 млн грн.
Додамо, що зараз в Україні понад 90 тисяч військових офіційно визнані безвісти зниклими.
Чому змінють механізм виплат: пояснення Міністерства оборони
Головна мета змін – забезпечення справедливості та рівності усіх сімей. Дотепер родини, чиї рідні одразу були визнані загиблими, отримували 15 млн грн, тоді як родини зниклих безвісти отримували частину грошового забезпечення протягом усього часу пошуку, а потім іншу частину у вигляді спадщини та додатково ОГД у розмірі 15 млн грн, пояснюють МО у коментарі РБК-Україна.
"Це створювало ситуацію, коли соціальна підтримка для родин зниклих безвісти та загиблих суттєво відрізнялася. Виплати та соціальна підтримка – дуже чутливе питання, тому тут головний принцип – справедливість. Родини загиблих не повинні отримати менше, ніж родини зниклих безвісти. Це несправедливо. Всі герої – рівні", – зазначають у відомстві.
Згідно із законодавством порядок виплат має затвердити Кабінет міністрів України. Своєю чергою, Міноборони послідовно виступає за принципи рівності та справедливості у питаннях підтримки родин полеглих захисників.
При цьому у міністерстві наголошують, що зміна механізмів виплат створить однакові гарантії для кожного героя незалежно від обставин.
"Якщо військовий зник безвісти, щомісяця нараховується грошове забезпечення не менше ніж 120 тис. грн. Держава сподівається на повернення кожного героя", - додають у МО.
Якщо військовий написав розпорядження – усі кошти нараховуватимуться вказаній ним особі. В іншому випадку – половина виплат зберігається на депонованому рахунку за військовим та у разі його повернення виплачується йому. Інша частина виплачується членам його родини.
"У випадку підтвердження загибелі рідні отримують суму, щоб загальний обсяг виплат склав 15 млн грн. Незалежно від обставин підтвердження загибелі усі сімʼї героїв отримують однакову суму виплат", – кажуть у відомстві.
Водночас там зазначають, що новий закон не зупинить пошуки зниклих безвісти.
"Пошуки зниклих – наш топ-пріоритет, процес триває безперервно як на полі бою, так і на міжнародному рівні. Законопроект на нього не впливає – ми докладаємо усі можливі зусилля до пошуку безвісти військових", – підкреслюють в МО.
Як на зміни реагують родичі зниклих захисників
Після ухвалення законопроекту 13646 низка об’єднань родичів зниклих військових публічно розкритикували нововведення та заявили про порушення їхніх прав. Родини збираються звернутись до президента Володимира Зеленського, аби той наклав вето на закон.
"Закон №13646 у частині зміни механізму одноразової допомоги звужує права родин, які вже мають статус зниклих безвісти, та змінює умови отримання гарантій заднім числом, створюючи ефект ретроактивного погіршення правового становища", – йдеться у звернені родин зниклих безвісти 150 окремої механізованої бригади на Facebook.
На сайті Кабміну уже зареєстрували петицію про скасування законопректу 13643. За півтори доби вона набрала понад 11 тисяч підписів із необхідних 25 тисяч.
Петиція за скасування законопроекту 13646 (скриншот)
Зрівняння прав родичів чи навпаки порушення: що кажуть юристи
"Новий закон зменшує фінальний розмір виплати для тих, хто вже перебуває у статусі безвісти зниклого або змінює правила після того, як право вже виникло, то це може розцінюватися як звуження соціального права, що створює ризик неконституційності", – пояснює у коментарі РБК-Україна юрист практики перерахунку пенсій та військового права ЮК "Приходько та партнери" Альона Чмона.
Особливо це стосується випадків, коли право на щомісячні виплати вже реалізується та родина перебуває у правовідносинах із державою.
"Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував на захисті легітимних очікувань. Це означає, якщо особа вже набула право, розраховувала на певний обсяг гарантій, діяла добросовісно, то держава не може довільно змінити правила таким чином, щоб погіршити її становище", – додає Чмона.
За словами юриста, якщо закон № 13646 буде застосовано до родин захисників, які уже мають статус зниклих, це створить ризики:
- судових спорів;
- звернень до Конституційного Суду;
- позовів щодо захисту майнових прав.
"Найбільш юридично безпечний варіант – це застосування нових правил виключно до нових випадків, тобто: до військовослужбовців, які зникли безвісти після набрання чинності законом", – наголошує Чмона.
При цьому у Міноборони заявляють, що відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року No 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними.
"У разі виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства", - пояснюють у Міноборони.
За їхніми словами, Верховна Рада, виходячи з фінансово-економічних можливостей держави та з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства, має змогу запроваджувати, змінювати, скасовувати або поновлювати такі пільги, оскільки вони не мають фундаментального характеру, а, отже, не можуть розглядатися як конституційні права, свободи та гарантії їх реалізації.
Чи поточний механіз не порушує права родичів загиблих
"Існує певний аргумент, що попередній (поточний) механізм міг ставити родини безвісти зниклих у фінансово вигідніше становище, ніж родини загиблих", – каже юрист.
Чмона зауважує, що з правової точки зору ситуації не є тотожними:
- статус загиблого – юридично встановлений факт смерті;
- статус безвісти зниклого – стан правової невизначеності.
"Щомісячні виплати виконують іншу соціальну функцію – забезпечення поточних потреб у ситуації невизначеності та відсутності доступу до багатьох правових механізмів (спадкування, припинення зобов’язань тощо)", – підкреслює експерт.
Отже, попередня модель могла бути обґрунтована різною правовою природою статусів, що виключає автоматичну дискримінацію.
"Перехід до єдиної граничної суми компенсації може бути обґрунтований з позиції рівності та бюджетної передбачуваності. Водночас вирішальним є дотримання конституційних принципів – недопустимості звуження прав, правової визначеності та захисту очікувань родин, які вже перебувають у відповідних правовідносинах", – додає Чмона.
Читайте також про те, що військові мають право на відпустку щонайменше протягом 30 днів щороку. Окрім цього для них передбачені й різні інші види відпочинку.
Раніше ми писали про те, хто з військових має право на додаткову відпустку зі збереженням заробітної плати.
