Бажання замкнутися в чотирьох стінах і ні з ким не говорити - не завжди означає депресію. Іноді це просто сигнал перевтоми або емоційного виснаження. Але розрізнити ці стани буває часом важко.
Які ознаки вказують на втому, а які на депресію, та що робити у таких випадках, розповіла для РБК-Україна магістр психології та психотерапевт Наталія Гаріна.
Більше цікавого: Плакати корисно, але сльози не йдуть: як допомогти собі нарешті виплакатися
Коли бажання побути наодинці - це нормально
За словами психолога, коли людина довго перебуває в напрузі - робота, відповідальність, емоційні навантаження, психіка намагається зекономити ресурс.
Соціальна ізоляція в такому випадку - це спосіб відновитися.
"Хочеться тиші, мінімуму контактів, а після відпочинку стан поступово вирівнюється, з'являється інтерес до людей і справ", - каже Наталія Гаріна.
Це нормальна реакція організму на перевантаження. Ви не зламалися - ви просто втомилися.
Коли це вже може бути депресія
Але якщо разом із бажанням ізолюватися з'являються інші симптоми - це вже тривожний сигнал.
Ознаки депресивного стану:
- постійна апатія
- втрата інтересу до того, що раніше приносило радість
- порушення сну й апетиту
- відчуття безнадійності
- зниження самооцінки
- думки про власну нікчемність або небажання жити
"Якщо це триває понад два тижні - це вже може бути ознакою депресивного стану. Головна різниця у глибині та тривалості. Втома минає після відпочинку. Депресія ні", - підкреслює експертка.
Якщо ви взяли вихідні, відпочили, виспалися - і вам стало легше, це була втома. Якщо навіть після відпочинку нічого не змінилося, важкість залишилася, а інтерес до життя не повернувся - це вже інше.
Третій варіант - емоційне вигорання
"Є ще третій варіант - емоційне вигорання. Коли ніби хочеться втекти від людей, але всередині більше роздратування й спустошення, ніж смутку", - пояснює психологиня.
При вигоранні ви не відчуваєте глибокого смутку. Ви відчуваєте порожнечу та роздратування. Вам не сумно - вам все одно. І це дратує ще більше.
Як зрозуміти, що з вами
Наталія Гаріна радить чесно відповісти собі на три питання:
Як довго це триває?
Один день? Тиждень? Місяць? Кілька місяців?
Чи приносить ізоляція полегшення?
Вам стає легше після того, як ви побули наодинці? Чи навпаки - ще важче?
Чи стає після неї легше?
Після того як ви відпочили, ви відчуваєте прилив сил? Чи все одно важко?
Якщо на всі три питання відповідь "ні, не легше" - це важливий сигнал.
Що робити
"Якщо сумніваєтесь - це вже достатня причина поговорити з психологом або лікарем. Раннє звернення допомагає значно швидше повернути ресурс. Пам'ятайте, що бажання побути наодинці - нормальне. Питання лише в тому, чи це відновлення, чи сигнал, що вам зараз дуже непросто", - каже Наталія Гаріна.
Не чекайте, поки "само пройде". Не соромтеся звернутися по допомогу, якщо відчуваєте, що "не вивозите". У таких ситуаціях зізнатися собі, що є проблеми - шлях до відновлення.
Вас може це зацікавити:
- "Не пишіть мені": чому з'являється втома від людей і як не збожеволіти від спілкування
- Нормалізація ненормального. Як руйнується психіка українців і чим це небезпечно
