Латвія визнала неефективність НАТО проти нових загроз
Українські експерти з питань безпілотників наступного тижня прибудуть до країн Балтії. Вони допоможуть Латвії боротися з російськими дронами, які регулярно порушують повітряний простір країни.
Про це заявив прем'єр-міністр Латвії Андріс Кульбергс, повідомляє РБК-Україна з посиланням на ERR.
Допомога у захисті неба від дронів
За словами очільника латвійського уряду, військові експерти з України, які мають реальний досвід бойових дій на фронті, оцінять ситуацію в Латвії. Це допоможе визначити, яке саме технічне обладнання необхідне для найкращого захисту неба.
Кульбергс зазначив, що системи боротьби з безпілотниками з України можуть надійти до Латвії вже до кінця цього року. Він додав, що традиційні методи протидії, які застосовує НАТО, наразі є неефективними проти сучасних загроз.
У вівторок, на полях саміту країн Північної та Балтійської Європи (NB8) у Таллінні, Латвія та Україна підписали угоду про використання дронів. Причиною занепокоєння Риги стали неодноразові випадки, коли російські безпілотники залітали на латвійську територію.
"Ми знатимемо, яке технічне обладнання необхідне для найкращого захисту нашого неба. Нам потрібно перейти до когось, хто найкраще у світі знає, як це робити", – наголосив прем'єр-міністр, говорячи про український досвід.
Читайте також: Винищувачі НАТО вперше збили дрон над Латвією
Пріоритети в економіці та екологічна загроза
Окрім питань оборони, новий прем'єр-міністр Латвії визначив головним пріоритетом відновлення економіки, яка суттєво постраждала через сусідство з РФ та Білоруссю. Кульбергс підкреслив, що слабка економіка автоматично означає слабку обороноздатність, тому Рига планує вимагати додаткових заходів підтримки від Брюсселя.
Також латвійський лідер закликав до посилення санкцій проти російського тіньового флоту в Балтійському морі. Старі судна, які Москва використовує для обходу обмежень та фінансування війни, він назвав "екологічною бомбою уповільненої дії".
Для протидії цій загрозі країни регіону планують запровадити спільну політику та обмін даними, зокрема використовуючи досвід Франції.
Оптимізація проєкту Rail Baltica
Коментуючи значне відставання Латвії від графіка будівництва залізниці Rail Baltica та дефіцит бюджету у 3,7 мільярда євро, Кульбергс заявив про необхідність радикального скорочення масштабів.
"Ми не можемо дозволити собі "Bentley", нам потрібно повернутися до "Opel". Тож це так просто", - пояснив він.
Прем'єр закликав партнерів із Литви та Естонії припинити конкуренцію всередині проєкту та пообіцяв представити життєздатне політичне рішення за два тижні.
Атаки безпілотників у Латвії
Нагадаємо, ситуація з безпекою у повітряному просторі Латвії суттєво загострилася у травні 2026 року. На тлі регулярних інцидентів із дронами в країні навіть спалахнула політична криза - очільник Міноборони Латвії Андріс Спрудс подав у відставку.
Це сталося після того, як українські безпілотники, що летіли з боку РФ, вразили латвійські нафтосховища, а прем'єрка Евіка Сіліна звинуватила керівництво оборонного сектора у повільному розгортанні систем протидії БПЛА.
Після цього інциденти не припинилися, і вже за два тижні Латвія третій день поспіль оголошувала повітряну тривогу у прикордонних районах через нові загрози з повітря. Тоді військове командування країни було змушене терміново стягувати додаткові підрозділи протиповітряної оборони на східний кордон.
Згодом загроза переросла у пряме військове перехоплення, коли на початку червня французькі винищувачі НАТО вперше збили дрон над Латвією. Тоді загрозу оголосили одразу в кількох регіонах, а сам безпілотник залетів на латвійську територію через масштабні російські операції радіоелектронної боротьби (РЕБ), які збили апарат із курсу.
