Конкурс наукових досліджень виходить на новий рівень, але дехто може залишитись без грошей
МОН затвердило масштабне оновлення правил конкурсного фінансування наукових досліджень в Україні. Змінилися не лише вимоги до якості проєктів, але й деякі умови для їхніх авторів.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію прес-служби Міністерства освіти й науки України.
Головне:
- Оновлені вимоги: стосуються організації та проведення конкурсних відборів проєктів фундаментальних і прикладних наукових досліджень, а також науково-технічних розробок.
- Важлива умова: фінансування зможуть отримати лише ті заклади вищої освіти та наукові установи, які успішно пройшли відповідну державну атестацію.
- Пільги і пріоритети: особливі преференції отримають молоді науковці, проєкти з прифронтових регіонів і розробки "на замовлення" держави.
- Реальні суми: розмір річного фінансування одного проєкту без "бонусів" може скласти 1,2 млн гривень (для теоретичних досліджень) і 1,5 млн гривень (якщо це експеримент).
- Жорсткі табу: проєкти, в яких виявлять плагіат або використання ШІ (як генератора змісту), будуть знімати з конкурсу.
- Подання заявок: повний пакет документів щодо проєктів в межах основного конкурсу 2026 року можна подавати лише до 6 серпня.
Що саме вирішили змінити в Україні й навіщо
Українцям розповіли, що Міністерство освіти й науки затвердило оновлені вимоги до організації та проведення конкурсних відборів проєктів:
- фундаментальних наукових досліджень;
- прикладних наукових досліджень;
- науково-технічних розробок.
Нові правила визначають, як у 2026 році відбиратимуть і фінансуватимуть наукові проєкти за кошти державного бюджету.
Йдеться про:
- більш чіткі умови участі;
- посилення вимог до якості проєктів;
- підтримку установ із прифронтових і прикордонних регіонів;
- більший фокус на дослідженнях, які мають практичне значення для держави.
Читайте також: "В аспірантуру до війни йти не хотіли": інтерв'ю з МОН про українську науку
"Конкурсне фінансування має працювати не як формальна процедура, а як інструмент розвитку сильних наукових команд і підтримки досліджень, які дають конкретний результат", - наголосив заступник міністра освіти й науки України Денис Курбатов.
Окрему увагу в межах запроваджених змін було приділено:
- молодим вченим;
- вирішенню прикладних завдань для подолання державних викликів;
- прифронтовим територіям;
- використанню сучасної наукової інфраструктури;
- залученню співфінансування від бізнесу, міжнародних програм і грантів.
"Ми посилюємо зв'язок між якістю проєкту, спроможністю установи, державними пріоритетами та можливістю практичного впровадження", - констатував Курбатов.
Він зауважив також, що "важливо підтримати молодих вчених і ті наукові колективи, які продовжують працювати в прифронтових регіонах попри складні безпекові умови".
МОН оновило правила конкурсного фінансування наукових досліджень (інфографіка: mon.gov.ua)
Державна атестація - одна з основних умов
У МОН повідомили, що з 1 січня 2027 року конкурсне фінансування зможуть отримувати лише ті заклади вищої освіти та наукові установи, які успішно пройшли державну атестацію (групи А, Б, В) за відповідним напрямом.
"До фінансування допускаються проєкти, які за результатами експертизи отримали не менше 50 балів", - уточнили в міністерстсві.
Зазначається також, що це - мінімальний рівень, який підтверджує:
- якість поданого проєкту;
- спроможність команди його виконати.
Три напрями основного конкурсного відбору
За даними МОН, в межах основного конкурсу відбір проводитиметься за трьома окремими напрямами.
Перший напрям - традиційні фундаментальні дослідження, прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами.
Другий напрям - проєкти закладів вищої освіти та наукових установ із прифронтових і прикордонних регіонів.
До цього переліку належать Харківська, Запорізька, Херсонська, Сумська, Дніпропетровська, Миколаївська, Чернігівська, Одеська, Донецька та Луганська області.
Уточнюється, що для таких установ передбачені:
- додаткове фінансування;
- окремий рейтинговий список.
"Це дасть змогу підтримати наукові команди, які продовжують працювати в умовах підвищених безпекових ризиків", - пояснили в МОН.
Читайте також: Сірий ринок на мільйони. В Україні візьмуться за "куплені" наукові статті та дипломи
Третій напрям - пріоритетні науково-технічні розробки за спеціальними тематичними напрямами, які формуватимуть на підставі запитів (які надійшли у 2026 році) від:
- Міністерства оборони;
- Міністерства цифрової трансформації;
- Міністерства внутрішніх справ;
- Міністерства охорони здоров'я;
- інших центральних органів виконавчої влади.
Наголошується, що для таких проєктів фінансування може бути збільшено на 50%.
"Це стосується розробок, які відповідають конкретним потребам держави та можуть мати практичне застосування", - зауважили в МОН.
Конкурс для молодих українських вчених
Окремо діятиме, за інформацією МОН, конкурс для молодих вчених.
Повідомляється, що він:
- вперше буде збільшений до 30% від загального обсягу коштів МОН;
- охоплюватиме прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами.
При цьому керівниками та виконавцями таких проєктів мають бути молоді вчені закладів вищої освіти та наукових установ, які належать до сфери управління МОН.
Читайте також: До 30 тисяч стипендії? Хто з аспірантів отримає більше грошей і коли все зміниться
Тривалість і максимальна вартість проєктів
В цілому тривалість виконання проєктів становитиме до 24 місяців.
"Це дозволить працювати над нагальними для держави результатами та підготувати їх до подальшого використання", - пояснили в МОН.
Максимальна вартість одного проєкту - на рік - становитиме:
- до 1,2 млн гривень - для теоретичних досліджень;
- до 1,5 млн гривень - для експериментальних досліджень.
Оновлені підходи до оцінювання
Виходячи з оновлених вимог МОН, фінансування зможуть отримати лише ті проєкти, які за результатами експертизи набрали не менше 50 балів.
Крім того, під час оцінювання враховуватимуть результати діяльності:
- закладів вищої освіти;
- наукових установ.
Це означає, що конкурсна підтримка буде пов'язана:
- як із якістю окремої заявки;
- так і з загальною спроможністю установи виконувати наукові дослідження (зокрема з рівнем розвитку дослідницької інфраструктури).
Додатковою перевагою - вперше - стане наявність співфінансування проєкту з інших джерел:
- коштів бізнесу;
- міжнародних програм;
- грантів;
- інших партнерів.
Що відомо про вимоги до виконавців
У МОН розповіли, що керівником проєкту може бути працівник закладу вищої освіти або наукової установи - за основним місцем роботи.
Причому він має перебувати в Україні щонайменше шість місяців (впродовж останнього року).
Читайте також: Кадрові втрати. Скільки українських науковців виїхало за кордон
Уточнюється, що науково-педагогічний працівник може бути:
- керівником не більше одного проєкту;
- виконавцем ще в одному проєкті (в межах цього конкурсу).
Основний склад команди - має становити не більше шести осіб (разом із керівником).
А частка представників НАН України та інших установ - не може перевищувати 30%.
Не можуть входити до складу виконавців:
- громадяни держав-агресорів;
- особи, яких впродовж трьох років до подання заявки визнали такими, що порушили академічну доброчесність.
Чи дозволяється використання штучного інтелекту
У МОН розповіли, що оновлені вимоги чітко визначають правила використання систем штучного інтелекту (ШІ) під час підготовки проєктів.
Так, використання ШІ як генератора змісту проєкту - вважатиметься порушенням академічної доброчесності.
Якщо ж штучний інтелект використовувався як допоміжний інструмент, у документах потрібно зазначити:
- мету його використання;
- назву інструменту;
- дослівний запит.
"Фабрикація даних, плагіат і використання "хижацьких" публікаційних практик можуть стати підставою для відхилення заявки", - наголосили в міністерстві.
Читайте також: Рада схвалила закон про академічну доброчесність: що зміниться для освіти й науки
Як і до якого числа можна подавати заявки
Подання заявок щодо проєктів відбувається через Національну електронну науково-інформаційну систему - URIS.
Перший етап основного конкурсу 2026 року стартував з 16 червня.
Кінцевий строк подання документів до системи - 6 серпня 2026 року (13:00 за київським часом).
Другий етап триватиме з 7 серпня по 15 жовтня 2026 року (в МОН, з опрацюванням та експертизою матеріалів у системі).
У міністерстві зауважили, що до заявки необхідно подати:
- супровідний лист;
- витяг із протоколу вченої ради;
- довідки Державної прикордонної служби (за потреби);
- підтвердження співфінансування від бізнесу або інших партнерів (за наявності).
"Проєкти, які не відповідають тематиці конкурсу або мають неповний пакет документів, можуть бути відхилені на етапі попереднього розгляду без допуску до експертизи", - підсумували в МОН.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що українську науку будуть фінансувати по-новому.
Крім того, ми пояснювали, чи планують в Україні скорочувати інститути та звільняти науковців.
Читайте також, які зарплати в українських науковців та чи можна їх збільшити.
