Які докази допоможуть повернути посаду через суд та що каже закон?
Змушування писати заяву "за власним бажанням" і у разі відмови погрози звільнити "за статею" – поширені порушення на ринку праці. Багато хто погоджується, вважаючи, що довести факт тиску в суді неможливо.
Чому не варто поспішати підписувати таку заяву, які докази допоможуть захистити свої права та на які виплати можна розраховувати у разі перемоги в суді, у коментарі РБК-Україна розповіла юрист ЮК "Приходько та партнери" Тетяна Тернавська.
Головне:
-
Тільки добровільно. Звільнення за власним бажанням – це виключно право та вільна воля працівника.
-
Збір доказів. Будь-який тиск потрібно фіксувати: зберігати скрини з месенджерів, записувати розмови, заручатися підтримкою свідків.
-
Судовий захист. Якщо заяву вибили погрозами, таке рішення можна і треба оскаржувати в суді.
-
Повне поновлення. Суд має право визнати звільнення незаконним, повернути людину на її посаду та змусити фірму виплатити гроші.
Звільнення під тиском. Як себе захистити і не підписувати заяву на звільнення (інфографіка РБК-Україна)
Чому роботодавці вимагають "добровільних" заяв
Якщо працівника змушують примусово звільнитися, але при цьому писати заяву на звільнення за нібито власним бажанням, закон повністю стоїть на боці працівника, якщо це було проти його волі.
"На практиці одним із найпоширеніших порушень трудових прав залишається примушування працівників до звільнення за власним бажанням. Зазвичай це супроводжується психологічним тиском, погрозами звільнення "за статтею", створенням несприятливих умов праці або заявами про можливі проблеми з подальшим працевлаштуванням", – пояснює проблему Тетяна Тернавська.
Читайте також: Робота після роботи. Як насправді мають оплачувати перепрацювання у вихідні
Іноді керівники маніпулюють формулюваннями, намагаючись замаскувати під скорочення штату звичайне бажання зекономити на вихідній допомозі.
Оскільки процедура законного звільнення з ініціативи компанії вимагає виплати компенсацій та попередження за два місяці, бізнес намагається перекласти цю відповідальність на самого робітника. Фахівці зазначають, що погоджуватися на такі умови – це свідома відмова від своїх законних грошей.
"Важливо розуміти, що звільнення за власним бажанням є правом працівника та має ґрунтуватися виключно на його добровільному волевиявленні. Якщо заява була написана під впливом погроз, шантажу чи іншого тиску, таке звільнення може бути оскаржене в судовому порядку", – наголошує експерт.
Цифрові докази та свідки: як довести примус у суді
Головна складність у подібних трудових спорах – доказова база. Оскільки розмови про звільнення зазвичай відбуваються за зачиненими дверима кабінету директора, працівнику варто заздалегідь підготуватися до захисту.
Для суду підійдуть будь-які підтвердження реального конфлікту та тиску. Експерти радять не видаляти робочі чати та фіксувати всі підозрілі завдання, які раптом почали з'являтися у великих обсягах для створення штучних приводів для догани.
"У подібних ситуаціях працівнику варто заздалегідь подбати про фіксацію доказів. Це можуть бути повідомлення в месенджерах, електронне листування, записи телефонних розмов, якщо особа є їх учасником, а також показання колег чи інших свідків", – зазначає Тетяна Тернавська.
Яке покарання призначать компанії?
Якщо працівник не побоявся піти до суду та зміг довести факт шантажу, закон передбачає санкції для недобросовісних роботодавців, які практикують примусове звільнення кадрів.
Окрім повернення на колишнє місце праці, закон гарантує людині повну компенсацію за весь період, поки вона залишалася без діла через незаконні дії керівництва.
"У разі доведення факту примусу суд може визнати звільнення незаконним, поновити працівника на роботі та стягнути на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу", – підсумовує юрист ЮК "Приходько та партнери".
Окрім компенсації заробітку, постраждалий працівник має право вимагати відшкодування моральної шкоди, якщо постійний стрес та тиск на робочому місці призвели до погіршення здоров'я або вимагали додаткових зусиль для організації свого життя.
Раніше юрист розповіла РБК-Україна, що будь-які штрафи на роботі є незаконними і пояснила, як насправді за діючим законодавством мають карати співробітників за помилки та прогули.
Крім того, пропонуємо почитати, які можуть бути штрафи за неофіційних працівників.
