- Нацгвардійці, які проходять лікування у Вінниці, отримують не лише медичну допомогу, а й повну підтримку від соціального супроводу 40-го полку імені Данила Нечая.
- Захисникам допомагають розібратися з юридичними тонкощами та навчають користуватися «електронним кабінетом постраждалого» для швидкого оформлення документів.
- Детальніше про шлях до одужання та візити побратимів читайте у матеріалі.
Підтримка тих, хто першим прийняв удар на себе, — це не просто службовий обов’язок, а щоденна робота та відповідальність. У медичних закладах Вінниччини триває реабілітація бійців Національної гвардії, які отримали поранення на передовій. Щоб підтримати захисників та допомогти з вирішенням юридичних питань, їх регулярно відвідують представники відділів соціального супроводу.
Від Луганщини до фронтових буднів: історія гвардійця Сергія
Серед тих, хто зараз відновлюється у Вінниці, — гвардієць Сергій. Чоловік родом із Луганщини, за плечима у нього десять років служби в поліції. Проте з початком повномасштабного вторгнення Сергій зрозумів, що його досвід найбільш потрібний саме у війську, і долучився до лав Національної гвардії України.
Бойовий шлях чоловіка перервав ворожий дрон під час ротації на одній із найгарячіших ділянок фронту.
«Коли я йшов у Нацгвардію, отримав дуже якісну підготовку, яка допомогла в реальних боях. 26 січня цього року ми перебували всього за 700 метрів від ворога. Коли вже виходили з позицій, нас атакував ворожий БпЛА. Зараз, дякувати Богу, почуваюся краще. Тут, на Вінниччині, маю хороше лікування та чуйне ставлення лікарів. Дуже приємно, що побратими провідують. Це дає розуміння, що я не сам. Зараз хочу якнайшвидше одужати та повернутися у стрій, бо побратими чекають», — ділиться Сергій.
Соціальний захист та «електронний кабінет» постраждалого
Цього разу до поранених завітала начальниця відділу соціального супроводу 40-го полку імені полковника Данила Нечая НГУ майор Анна Лазуренко. Окрім моральної підтримки, візит мав і практичну мету: роз’яснення щодо оформлення виплат та використання нових цифрових інструментів.
Військовослужбовцям розповіли про можливості «електронного кабінету постраждалого», який значно спрощує бюрократичні процедури, та скоординували подальші кроки для успішного повернення на службу після реабілітації.
«Ніхто не має почуватися самотнім, бо ми завжди поряд. Ми одна велика гвардійська родина, і кожен боєць для нас — свій. Забезпечити належні умови для лікування та підтримки — це найменше, що ми можемо зробити для наших героїв», — зазначила майор Анна Лазуренко.
Сьогодні соціальний супровід став невід’ємною частиною відновлення захисників. Головне завдання — зробити все можливе, щоб кожен гвардієць відчував, що про нього дбають не лише на полі бою, а й під час повернення до звичного життя.
