Історії українських захисників — це приклади сили духу, рішучості та відданості своїй країні. Один із них — військовослужбовець 3 батальйону 120 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ з позивним «Німець».
Ще до війни його життя було зовсім іншим: робота в ресторані домашньої кухні барменом, кухарем та адміністратором, потім — електромонтажником у фірмі «Енергія». Але у 2015 році він вирішив, що його місце — на передовій. Добровольцем вирушив на військову службу, пройшов 45-денне навчання в Дівичках на артрозвідку і потрапив до 55 окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ».
Спершу був оператором-топогеодезистом, а після повернення за контрактом у 2016 році — командиром відділення, згодом командиром гармати. У 2018 році отримав звання сержанта, а вже наступного року його розрахунок виборов перше місце в Україні на змаганнях найкращих артилерійських розрахунків ЗСУ.
Після короткої перерви «Німець» повернувся у стрій у складі територіальної оборони Жмеринки. З початком повномасштабної війни він став головним сержантом батальйону, відповідав за прийом новоприбулих бійців та забезпечення підрозділу.
«Рідні завжди не хотіли, щоб я йшов на військову службу, але підтримували мій вибір», — ділиться військовий.
Попри роки служби, він не втрачає мотивації:
«Україна переможе, цим все сказано, тому що ми оберігаємо свій дім».
Історія «Німця» — це нагадування кожному з нас: перемога залежить від тих, хто готовий діяти, а не чекати. Він зробив свій вибір у 2015-му і продовжує тримати стрій, аби ми могли жити у вільній країні.
Фото із сторінки 120 ОБрТрО
