Сорт, який отримав назву "Леся Українка", підкорив весь світ
У київському Ботсаду квітне справжня перлина української селекції - бузок "Леся Українка". Цей сорт вразив не лише вітчизняних, але і міжнародних спеціалістів.
Про це розповів в інтерв'ю для РБК-Україна завідувач відділу дендрології Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України, доктор сільськогосподарських наук Юрій Клименко.
Читайте також: Прогулянки вдарять по гаманцю? У Ботсаду імені Гришка розповіли, чи піднімуть ціни на квитки
Чим унікальний цей сорт і хто його створив
Експерт розповів, що справжньою перлиною сирингарію (саду бузків) у столичному Ботсаду є сорт під назвою "Леся Українка".
"Його створив куратор бузкового саду Василь Кузьмич Горб у 1996 році", - повідомив Клименко.
Він пояснив також, чим цей український сорт відрізняється від інших:
- у звичайного бузку - чотири пелюстки;
- у типового махрового - близько 12 пелюсток;
- у "Лесі Українки" - квітка настільки щільна, що в ній може бути до 50, а в окремих випадках - навіть до 100 пелюсток.
"Візуально вони зібрані у невеликі "кулі", що створює ефект надзвичайної пишності", - додав завідувач відділу дендрології.
"Леся Українка" суттєво відрізняється від інших сортів (кадр із відео: РБК-Україна)
Клименко зауважив також, що цей сорт бузку:
- має світове визнання;
- входить до всіх престижних міжнародних каталогів.
"У світі бузків "Леся Українка" посідає почесне місце, адже за кількістю пелюсток та щільністю суцвіття з нею не може зрівнятися жоден європейський сорт. Це - унікальне досягнення нашої селекції, яке викликає щире захоплення у міжнародної спільноти фахівців", - констатував науковець.
"Леся Українка" - унікальне досягнення селекції (кадр із відео: РБК-Україна)
Чи вважається "супер-махровий" бузок особливо цінним
Клименко визнав, що "мода в Європі - дуже мінлива", тому "вподобання постійно змінюються".
"Василь Кузьмич під час поїздок за кордон зауважив цікаву тенденцію. Наприклад, у Данії зараз на махрові сорти взагалі немає попиту. На зміну їм прийшла мода на "просту" квітку, але з дуже великим суцвіттям", - поділився спеціаліст.
Це, за його словами, "циклічний процес".
"Буває так, що 10 років популярністю користуються прості форми. А потім - інтерес до них згасає і садівники знову повертаються до махрових сортів", - пояснив науковець.
Махровий бузок - не завжди "модний" (кадр із відео: РБК-Україна)
Скільки років може знадобитись для виведення сорту
Процес створення (виведення) нового сорту рослини Клименко порівняв із мистецтвом.
"Художник може написати одну картину за 40 хвилин, а над іншою працювати все життя", - нагадав він.
Так, сад бузків у столичному Ботсаду заклали у 1946 році. А "перші власні сорти з'явилися приблизно за десять років - у 1956-му".
Тоді ними займався ще Леонід Іванович Рубцов (ландшафтний архітектор, дендролог і селекціонер, колишній завідувач відділу дендрології та паркознавства Ботсаду).
"У 1980 році куратором цієї ділянки став Василь Кузьмич Горб, а вже у 1996-му з'явилася знаменита "Леся Українка", - розповів Клименко.
Цікаві факти про бузкову алею у Босаду імені Гришка (інфографіка: РБК-Україна)
Після цього, за його словами, нових сортів впродовж тривалого часу не було, "аж поки до 2025 року він (Горб, - Ред.) не зареєстрував ще чотири новинки".
"Тобто робота триває безперервно. Вона може бути більш або менш успішною, але селекціонер постійно придивляється, як рослина почувається в наших умовах", - поділився науковець.
На офіційну ж експертизу сорт передають лише тоді, коли остаточно переконуються, що він - "дійсно унікальний і відрізняється від інших".
Нагадаємо, раніше ми розповідали про "темне" минуле Ботсаду - що приховує улюблене місце киян.
Крім того, ми пояснювали, яка рослина може стати новим символом Києва.
Читайте також, чому бузкова алея в Ботсаду вважається справжньою перлиною столиці та чим відвідувачі можуть милуватись там у різні пори року.
