Яким був шлях легендарного "Привида Києва"?
Президент України підписав указ про надання звання Героя України полковнику Валентину Коренчуку на позивний "Бджоляр" - посмертно. Льотчик загинув під час бойового завдання 27 квітня 2024 року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на допис Командування Повітряних Сил ЗСУ.
Хто такий "Бджоляр"
Валентин Коренчук - командир ескадрильї 40-ї бригади тактичної авіації "Привид Києва". З першого дня повномасштабного вторгнення він піднявся на перехоплення ворога в битві за Київ - за першу добу здійснив п'ять бойових вильотів.
За час служби полковник:
- здійснив понад 80 бойових вильотів - 73 з них безпосередньо на знищення техніки та прикриття військ;
- провів у небі близько 300 годин;
- особисто знищив десятки ворожих цілей - літаки, крилаті ракети та безпілотники.
Неможливий маневр
Один із найяскравіших епізодів - "Бджоляр" змусив російський штурмовик Су-25 розбитися на підступах до Києва самим лише маневруванням, не витративши жодного набою.
Читайте також: Сила бути першим: життя і вибір бійця "Артану" Олександра Явнюка
Внесок у розвиток авіації
Коренчук був одним із перших, хто опанував і застосував у бою французькі ракети AASM-250 HAMMER. Він активно просував перехід української авіації на західні літаки, зокрема F-16, і представляв інтереси України на зустрічах із делегаціями Франції, Польщі та Японії.
Поза кабіною
Полковник проводив "уроки мужності" для школярів, опікувався сім'ями загиблих і пораненими. За його участі в Києві з'явилися музейні виставки та відомий мурал "Привида Києва" на Подолі.
Валентин Коренчук загинув 27 квітня 2024 року. У нього залишилися дружина та троє дітей.
У березні на сході загинув командир 39-ї бригади тактичної авіації, Герой України Олександр Довгач - на його рахунку були сотні результативних бойових вильотів.
Звання Героя України в цій війні вперше отримала і жінка: кулеметниця Нацгвардії Олександра Давиденко з позивним "Вирва" стала першою в історії цього роду військ, удостоєною найвищої нагороди.
Верховна Рада тим часом ухвалила окремий ритуал прощання з військовими, яких померлими визнав суд, - щоб кожен захисник мав власне місце пам'яті.
